Новый етап у розвитку дипломатії України
Новий історичний етап у розвитку української дипломатії розпочався 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
У Декларації зазначається, що Україна “як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій…”. Україна “виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах”.
Після прийняття історичного Актa про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створення ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, розбудовою повноцінних двосторонніх відносин з зарубіжними країнами, набуттям членства і утвердженням в провідних міжнародних організаціях.
За перші роки незалежності Україну визнало понад 170 зарубіжних країн. Практично з усіма ними встановлені дипломатичні відносини та активно розвивається двостороннє співробітництво.
Україна створила ефективну мережу власних дипломатичних і консульських представництв
Україна є членом понад 90 міжнародних організацій. У 2000-2001 роках Україну входила до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН. Наша держава уклала і виконує понад дві тисячі міжнародно-правових документів.
За роки незалежності представники України неодноразово очолювали і обиралися керівниками багатьох авторитетних міжнародних структур, насамперед органів Організації Об’єднаних Націй. Як винятковий приклад, згадуємо про те, що саме представник України, Геннадій Удовенко був обраний Президентом 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
2 липня 1993 року Верховна Рада України схвалила Основні напрями зовнішньої політики України
Згідно зі статтею 106 Конституції України, керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави здійснює Президент України, який представляє країну в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України, приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає та звільнює глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, приймає вірчі грамоти дипломатичних представників іноземних держав.
Відповідно до Указу Президента України “Про Положення про Міністерство закордонних справ України” від 3 квітня 1999 року, “Міністерство закордонних справ України (МЗС України) як центральний орган виконавчої влади є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та координації заходів у цій сфері, в тому числі спрямованих на реалізацію стратегічних цілей зовнішньої політики України щодо забезпечення входження України в європейський простір та створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзі (ЄС), Організації Північноатлантичного договору (НАТО)”.
Рік 2005-й залишив помітні віхи в процесі реалізації європейських та євроатлантичних інтеграційних устремлінь України. Це – надання Європейським Союзом Україні статусу країни з ринковою економікою й проведення в Києві Форуму Спільноти Демократичного Вибору.
Згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 22 серпня 2005 року “Про внесення змін до Указу Президента України “Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин”, Міністерству закордонних справ України були надані широкі повноваження щодо координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин Української держави.
Понад 500 працівників зовнішньополітичного відомства України підтримали ідеї Помаранчевої революції у відомій “Заяві українських дипломатів”.
Міністерство закордонних справ України очолювали:
Анатолій ЗЛЕНКО
Міністр закордонних справ України
(27 липня 1990 року – 25 серпня 1994 року,
2 жовтня 2000року – 2 вересня 2003року)
Геннадій УДОВЕНКО
Міністр закордонних справ України
(25 серпня 1994 року -17 квітня 1998 року)
Борис ТАРАСЮК
Міністр закордонних справ України
(17 квітня 1998 року – 29 вересня 2000 року
4 лютого 2005 року – 30 січня 2007 року)
Костянтин ГРИЩЕНКО
Міністр закордонних справ України
(2 вересня 2003 року – 3 лютого 2005 року
11 березня 2010 року – 24 грудня 2012 року)
Арсеній ЯЦЕНЮК
Міністр закордонних справ України
(21 березня- 4 грудня 2007 року)
Володимир ОГРИЗКО
Міністр закордонних справ України
(18 грудня 2007 року – 3 березня 2009 року)
Петро ПОРОШЕНКО
Міністр закордонних справ України
(9 жовтня 2009 року – 11 березня 2010 року)
Леонід КОЖАРА
Міністр закордонних справ України
(24 грудня 2012 року – 23 лютого 2014 року)
Андрій ДЕЩИЦЯ
В.о. Міністра закордонних справ України
(27 лютого 2014 року – 19 червня 2014 року)
Павло КЛІМКІН
Міністр закордонних справ України
(19 червня 2014 року – по цей час)