Україна має значний не лише територіальний, але й людський ресурс. Для виробника кожна людина є потенційним споживачем.
Наразі ми маємо змогу спостерігати досить цікаву тенденцію. З одного боку, українські виробники прагнуть шукати ринки збуту за кордоном, оскільки, тамтешній мешканець має більший середній заробіток і, відповідно, конкурентну купівельну спроможність.
З іншого боку, закордонні виробники розглядають ринок України зі значним споживчим потенціалом. Для прикладу, за офіційними даними населення України 2017 року становить 44,03 млн осіб (32 місце у світі). Для порівняння, населення Польщі становить 37,95 мільйони, Литви — 2,872 мільйони, Нідерландів — 17,02 мільйони.
Світлана Мороз — керуючий партнер компанії «Юридична фірма DICTUM».
Фінансове навантаження
Основним акцентом імпортера при виході на український ринок має бути прорахування фінансового навантаження — економічної складової. Адже мета будь-якого бізнесу — це певний рівень його маржинальної складової.
Досить часто доводиться спостерігати, коли імпортер починає вивчати та досліджувати ринок, формувати маркетингову стратегію, здійснювати пошук шляхів збуту продукції, однак, ми рекомендуємо, насамперед, починати з економічної складової та врахування митних правил України.
Зокрема, для прорахування фінансової складової необхідно прогнозувати податкове навантаження. Для прикладу, на сьогодні, від суми інвойсу 20 % складає податок на додану вартість при імпортуванні продукції. Якщо імпортована продукція не має сертифікату Євро-1 (наявність якого, за угодою з ЄС, звільняє від сплати імпортних платежів), то додатково сплачується імпортне мито, що може становити від 5 % до 15 %. Також необхідно врахувати вартість послуг митного брокера. Більше того, при виникненні конфліктних ситуацій з органами митного контролю може виникнути необхідність у залученні адвокатів, що також збільшуватиме витратну частину процедури оформлення поставки.
Отже, фінансове навантаження для розмитнення товару може досягати близько 40 % від вартості товару. До того ж, та сторона, яка закуповує такий товар в Україні, має додати власну маржинальну вигоду з метою отримання певного прибутку. Наведені фінансові показники необхідно враховувати з метою розуміння кінцевої вартості товару для споживача. До того ж, розуміння повної кінцевої ціни продукту впливає на формування маркетингової стратегії, що допоможе якісно виокремити ринки збуту.
Валютний контроль
Не слід нехтувати правилами митного контролю і не забувати про специфіку регулювання валютних операцій в Україні. Зокрема, на території нашої держави здійснюється державний контроль за валютними операціями. Резиденти, які придбають імпортний товар, повинні впродовж 180 днів відзвітувати до банківської установи, а банк — до органів Державної фіскальної служби України. Правила валютного контролю досить часто не дотримуються імпортерами, що зумовлює накладення на них штрафних санкцій та необхідність отримання індивідуальних дозволів на здійснення імпортних операцій. У більшості випадків порушення правил митного контролю пов’язане з незалежними від імпортера обставинами — затримкою поставки товару, затримкою строків випуску або виробництва продукції, брак товару тощо.
Коригування митної вартості товару
Також однією із особливостей державного регулювання імпортних операції є здійснення контролю митними органами за ціноутворенням товарів. Чинне законодавство дозволяє органам митного контролю здійснювати моніторинг цін на аналогічні імпортованій продукції товари, досліджувати вартість продукції первісного виробника, здійснювати порівняння цін виробника такої продукції та зазначеної ціни імпортера в інвойсі. Більше того, ДФС України здійснює ведення власного митного реєстру із цінами на товари. Досить часто митні органи здійснюють коригування митної вартості товару у випадках виявлених розбіжностей між сумою, зазначеною в інвойсі, та вартістю продукції, що значиться в реєстрі. Таке коригування веде до збільшення сум зі сплати ПДВ та митних платежів. А в разі, якщо імпортер не згоден з коригуванням митної вартості товару, то на нього очікує досить тривала судова тяганина.
Патентний тролінг
Патентний тролінг — один із видів недобросовісної конкурентної боротьби. Недобросовісність полягає у реєстрації патентів на винаходи, що вже існують, промислові зразки чи корисні моделі. Далі такі патенти реєструються у митному реєстрі об’єктів прав інтелектуальної власності.
Під час оформлення імпортної операції органи митного контролю здійснюють перевірку на наявність належних прав імпортувати товари. У випадку наявності інформації в митному реєстрі об’єктів прав інтелектуальної власності щодо зареєстрованого патенту, відповідно, імпортер зобов’язаний надати згоду власника патенту на здійснення імпорту. Власники таких патентів, як наслідок, здійснюють шантажування та фінансове вимагання.
Щодо правомірності дій органів митного контролю наведу офіційну статистику. Щодо митних спорів, за 2014 було розглянуто 3 362 справ з митних питань на 1,7 млрд грн, з них на користь митниць вирішено 1 455 справ на суму 848,6 млн грн, що складає 44 відсотків від загальної кількості митних спорів. За 2015 рік було розглянуто 2 900 митних справ на суму 933,9 млн грн, з них вирішено на користь митниць 1 137 справ на суму 551 млн грн, що складає 39 відсотків від загальної кількості митних спорів. За аналогічний період 2016 року на користь митних органів вирішено 769 справ на суму 340,2 млн грн, що із загальної кількості 2 352 справ на суму 340,2 млн грн складає лише 32,7 відсотків.
За дев’ять місяців 2017 року частка податкових та митних спорів, вирішених судами різних інстанцій на користь органів фіскальної служби, у загальній кількості податкових та митних спорів, вирішених судами різних інстанцій (кількісна результативність розгляду податкових та митних спорів у судовому порядку) становить 48,8 %.
Зазначена статистика свідчить, що більш ніж у 50 % випадках, органи фіскальної служби прймають неправомірні рішення. Така ситуація однозначно не сприяє підвищенню кількості імпортних операцій, тому при здійсненні імпорту ми рекомендуємо одразу прораховувати всі ризики.
