«Ми мусимо, передусім, покладатися на власні сили, розбудовувати, зміцнювати та робити привабливішою нашу Україну на основі спільних Європейських цінностей.»
Італія — це країна, яка стала світовим брендом. Співпраця між Україною та Італією набирає обертів у трансформації відомого всьому світу знака якості «Made in Italy» у розвиток нових двосторонніх економічних проектів «Made with Italy. Made in Ukraine». Про реалізацію спільних проектів, для Fashion of Diplomacy, розповідає Посол України в Італії Євген Перелигін.
Заохочення італійських бізнес-кіл до розширення роботи з Україною
В одному інтерв’ю ви сказали, що українські дипломати разом зі своїми італійськими колегами працюють над тим, щоб трансформувати відомий всьому світу знак якості «Made in Italy» в нові двосторонні економічні проекти «Made with Italy. Made in Ukraine». Маєте успіхи на цьому шляху?
Протягом останніх двох років багато часу та зусиль Посольством було приділено проблематиці заохочення італійських бізнес-кіл до розширення роботи з Україною. Ключовим питанням цієї концепції є відхід від звичайної двосторонньої торгівлі з акцентом на реалізації спільних проектів. Саме тому мені приємно надати стверджувальну відповідь на ваше питання про успіхи на цьому шляху. Так, тільки у поточному році в Сумах було відкрито новий завод українсько-італійського підприємства «Гуала Кложерс» з виробництва пакувань для харчових продуктів. Італійці інвестували в проект біля 17 млн євро і не збираються зупинятися на цьому. Крім того, на Закарпатті працюють вже дві українсько-італійські фабрики з виробництва готових текстильних виробів (в першу чергу чоловічих сорочок «Белмонте»), які продаються в мережі брендових магазинів, що тільки в Італії нараховує більше 40 бутиків. Варто також згадати «Тайко Електронікс» на Івано-Франківщині, що є постачальником проводки та конвекторів для «Фіату», та «ВЕТ Аутомотів Україне» із Закарпаття, яке виробляє системи підігріву сидінь для «Феррарі». Все це свідчить про той факт, що італійські бренди світового рівня вже мають українську частку або походження.
У 2011 році був пік експорту українських товарів в Італію — біля 5 млрд дол. на рік. Зараз маємо удвічі менше. Як підвищити ці показники?
Цифра в 5 млрд дол. США стосується не нашого експорту у 2011 році, а українсько-італійського двостороннього товарообігу загалом. За цим показником найгіршим виявився 2015 рік, коли обсяг взаємної торгівлі товарами склав 3 млрд дол. США. Але вже за підсумками 2016 року Італія стала шостим торговельним партнером України серед країн світу з товарообігом у 3,3 млрд дол. США і ми працюємо над тим, щоб у поточному році наблизитися до 4 млрд. Все це свідчить про те, що на сьогоднішній день вдалося не тільки зупинити негативну тенденцію скорочення торгівлі, але й переломити її, і останні два роки рухатися по висхідній. До речі, на відміну від інших країн ЄС, торгівля з Італією завжди характеризується значним позитивним сальдо для України. Назвіть мені, будь ласка, хоч одну країну ЄС або Великої сімки, з якою Україна мала б позитивне сальдо, майже мільярд доларів США!
Експорт до Італії сировини та продукції сільського господарства
Основна товарна група нашого імпорту з Італії — машини, механізми, пристрої й устаткування. Україна експортує в Італію переважно сировину та продукцію сільського господарства. Чому так? Наша продукція не конкурентна? Як змінився український експорт за останні роки?
Щодо нашого експорту до Італії сировини та продукції сільського господарства, то мені б дуже хотілося, щоб Україна експортувала на світові ринки ай-фони, Ferrari, «плей-стейшени» чи «луї віттони», але для цього має бути відповідна структура національної економіки та виробництва. Наш експорт показує існуючу виробничу систему країни. Сільське господарство за останні роки викристалізувалося в одну з ключових, динамічних, експортноорієнтованих галузей української економіки і було б дивно не експортувати відоме в усьому світі українське зерно чи олію в Італію. До речі, Україна обійшла конкурентів, ставши постачальником номер 1 в Італію соняшникової та рапсової олії, кукурудзи та макухи.
Тепер щодо Вашого запитання про імпорт високоякісного конкурентного за ціною обладнання і устаткування з Італії. Так, саме на такому підході ми і акцентуємо свою роботу з італійськими виробниками. Збільшення ввезення промислового обладнання та технологічних ліній є серед іншого й ознакою пожвавлення нашої економіки, бажанням українських підприємств провести модернізацію підприємств для підвищення продуктивності та ефективності своєї діяльності, а це однозначно позитивний сигнал. Більшість італійських підприємств знає позицію Посольства, що ми сприяємо, в першу чергу, експорту в Україну передових технологій та устаткування, саме тому останнім часом в структурі італійського експорту в Україну частка цих товарів зростає, приблизно, на 30% щороку.
Ви тривалий час займалися питаннями євроінтеграції в уряді та Адміністрації Президента. Як оцінити нашу інтеграцію сьогодні за 12-ти бальною шкалою? Безвіз це межа на найближчі роки?
Безперечно, надання безвізового режиму для громадян України не є кінцевою метою європейської інтеграції. Водночас скасування туристичних віз для українців являє собою важливий етап в процесі повернення України до європейської спільноти. Слід згадати, що коли Україна в середині 2000-х років вперше поставила перед ЄС питання про скасування віз для українських громадян, мало хто вірив, що це буде реалізовано. Для мене особисто надання безвізового режиму означає кардинальну зміну у ставленні європейців до нашої країни та одночасно набуття свободи вибору для кожного українця. Стосовно майбутнього розвитку євроінтеграційних проектів вважаю, що необхідно ставити перед собою амбітні, але одночасно й реальні цілі. Зокрема, мова йде про розширення економічної співпраці аж до приєднання України до митного союзу з ЄС, до єдиного цифрового та комунікаційного простору та поступового розповсюдження на Україну принципу чотирьох свобод.
Громадянам України надано близько 250 тисяч дозволів на проживання в Італії
Українська діаспора одна з найчисленніших в Італії. Офіційно понад 240 тисяч людей. Як влаштовуються українці? З початком війни кількість збільшилася?
За офіційними даними Міністерства соціальної політики Італії у минулому році громадянам України було надано близько 250 тисяч дозволів на проживання, що свідчить про потужне представництво української громади. Наразі, враховуючи кризові явища в європейській та італійській економіці, проблеми переважної більшості українських громадян в Італії лежать в економічній площині, оскільки переважна більшість українців прибули в цю країну у пошуку роботи (т. зв. економічна міграція). В той же час, слід відзначити, що серед українців в Італії доволі значна кількість мають високу кваліфікацію, вільно володіють італійською мовою та завдяки цьому легко інтегруються до місцевого середовища. На мою думку, фактор російської агресії практично не вплинув на динаміку міграції з України в Італію.
Чи є можливість в українських дітей в Італії навчатися українською мовою? Може є недільні школи? Як батьки виходять із ситуації, коли хочуть, щоб діти знали мову?
На даний час на території Італії функціонують десятки українських недільних шкіл, більшість з яких входять до програми Міжнародної української школи (МУШ) під патронатом Міністерства освіти і науки України. Велика кількість українських дітей відвідують недільні школи з метою збереження та розвитку знань української мови, літератури та історії. Не дивлячись на проведення занять у вихідний день, українські учні з ентузіазмом відвідують недільні школи.
Чи бачите загрозу у тому, що українці масово виїжджають на роботу за кордон? Як це явище можна зупинити?
Більшість європейських держав (в останній період це Іспанія, Португалія, Польша, країни Балтії) за свою історію переживали періоди, коли громадяни були змушені виїжджати за кордон у пошуках роботи. Ще раніше серед таких країн була і Італія. Слід розуміти, що кожну проблему можна перетворити на перевагу, якщо правильно реагувати на такі процеси. Що я маю на увазі? За час вимушеного перебування в країнах Європи українці набувають досвіду роботи в умовах конкурентного бізнес середовища та вивчають іноземні мови. В моїх постійних контактах з українськими підприємцями за кордоном я не один раз чув думку, що якщо наш Уряд зможе створити умови для активного розвитку підприємництва, тоді українці будуть готові повертатись на батьківщину, та, з одного боку, реалізовувати свої навички ведення бізнесу «по-європейськи», а з іншого — стануть провідниками тих європейських цінностей, за які українці вийшли на Майдан у 2013 році.
Є відчуття, що Україна може залишитися сам на сам у протистоянні з Росією. У Європі наростають внутрішні проблеми. І вони для європейців важливіші. Як маємо привертати увагу до себе? Чи варто більше розраховувати на власні сили? Як має діяти українська влада, щоб країна не залишилася на узбіччі європейських інтеграційних процесів?
Ці запитання мають тісний взаємозв’язок. Захист та зміцнення нашої Держави нерозривно пов’язані з її прогресивним розвитком та євроінтеграційними процесами.
Підтримка України демократичним світом — це важливий аспект нашої боротьби. Ми усвідомлюємо, що для нас роблять наші партнери і ми відчуваємо цю солідарність друзів зі всього світу. Бо ж, як влучно зазначив сучасний італійський письменник та мислитель Джузеппе Донадеї: «знати як і на кого можна покластися — це важлива складова власної сили». Хоча в багатьох країнах є і такі сили, які припускаються тієї самої помилки, яку європейці допустили у 1939 р., висловлюючи небажання «вмирати за Данциг».
В той же час давайте завжди пам’ятати, що саме український народ за роки збройного конфлікту продемонстрував кращі приклади людської звитяги та зірвав плани агресора зруйнувати нашу державу. Тому ми мусимо, передусім, покладатися на власні сили, розбудовувати, зміцнювати та робити привабливішою нашу Україну на основі спільних європейських цінностей. Тоді це буде важливим аргументом для всіх наших партнерів, які, а я у цьому переконаний, продовжуватимуть відстоювати «силу права», а не «право сили». Реформи, боротьба з корупцією, зміни на краще, прозорий інвестиційний та бізнес-клімат — ось ці виклики, що ми маємо успішно подолати і які є важливою запорукою успіху нашого діалогу з партнерами в Європі та світі.
