Максим Пятаков, директор ТОВ «ВОГ КАФЕ» в ексклюзивному інтерв’ю для FD розповідає про становлення, розвиток та про амбітні цілі мережі WOG CAFE.
— Сьогодні мережа WOG CAFE в Україні налічує 363 об’єкти на автозаправних комплексах, 16 об’єктів на потягах Інтерсіті, 7 об’єктів поза межами АЗК. Ми продали 26 мільйонів горняток кави. І сьогодні можемо декларувати, що ми є найбільшим продавцем кави в Україні.
З чого почалася мережа WOG CAFE?
— Поштовхом до створення мережі WOG CAFE став активний розвиток громадського харчування на автозаправних комплексах WOG і цей розвиток трансформувався у розуміння, що ту їжу, яку ми продаємо на заправках (каву, тістечка, хот-доги) треба позиціонувати як частину харчування у автозаправних комплексах.
Дивлячись на закордонний досвід, ми почали розвивати супутні продажі. Це продажі товарів, необхідних у дорозі, а також харчування. Різні мережі позиціонують себе по різному: або вони мають єдиний бренд, або вони мають окремі бренди для кожного з напрямків. Наша мережа до 2013–2014 років працювала таким чином. Був бренд WOG як АЗК, був бренд Сан Маркет як об’єкт, де можна похарчуватися, де можна придбати товари у дорогу.
Були об’єкти Tasty Drive — це умовно зони кафе на великих АЗК і був ще один бренд — Restorio, який об’єднував ресторани із обслуговуванням.
Це були різні бренди в одній мережі.
У нас не було уніфікованого асортименту, й саме через це було прийнято рішення щодо уніфікації тих продуктів, які можна взяти в дорогу. Як мету ми обрали розвиток у форматі to go.
Себто, щоб можна було купити усе, що зручно споживати у дорозі. Ми поставили собі мету зробити наші автозаправні комплекси зручними. До того ж, на АЗК нам бракувало простору, щоб розвивати заклади громадського харчування. Створювати на АЗК ресторани складно, адже ані обладнання, ані потрібну кількість персоналу ніде розмістити. Тому ми пішли шляхом аутсорсінгу у цьому напрямку. Ми замовляємо страви та інгредієнти на виробництвах. Основне завдання — обслуговувати потік швидко, зручно та безпечно. Готувати страви на АЗК і складно, і ризиковано. Ми впевнені у своїх виробництвах. До них входять і нові українські виробники, й досвідчені виробники із країн Євросоюзу.
Отже, продукти, які є в WOG CAFE, Ви замовляєте ?
— Так, ці продукти готуються не нашими підрозділами. Адже ми працюємо за системою аутсорсінгу, як я вже казав. Ми маємо плідні та тісні взаємини із виробниками. Ці взаємини побудовані або на спільних проектах, або, наприклад, ми інвестували, у дообладнання. Ми або самостійно розробляємо продукцію, використовуючи виробничий майданчик певного підприємства, або розробляємо її разом із технологами підприємств.
Скільки на сьогодні налічується WOG CAFÉ в Україні?
— 363 об’єкти на АЗК, 16 на потягах Інтерсіті, 7 поза межами АЗК. Це те, що ми презентуємо. Це об’єкти різного формату та різного розміру, але для нас вони усі є WOG CAFE, адже на них є наші продукти — кава, хот-доги, сендвічі, десерти та певна група інших товарів під брендом WOG CAFE.
Далі, залежно від потоку та залежно від розміру АЗК, ми насичуємо наше кафе асортиментом. Додатково це можуть бути бургери, це може бути фреш-продукція, салати, це можуть бути готові страви. Все це під нашим брендом WOG CAFE. Інші супутні бренди ми видалили. Чому ми так вчинили? Ми зробили це для кращого розуміння того, що в нас є WOG — паливо, WOG — маркет й WOG — кафе. Тобто, нами було створено такий собі мережевий бренд.
Якщо 363 кафе, 16 потягів, 7 поза межами АЗК, то скільки має бути виробництв у такому випадку?
— У нас понад 30 партнерів у сфері виробництва за різними напрямками — від різних інгредієнтів до готових страв. Все це постачається централізовано на наш розподільчий центр, з якого потім йде постачання на наші об’єкти.
У Вас дуже великі показники продажу кави у WOG CAFE. Це за минулий рік?
— Ми продали 26 мільйонів горняток кави. Сьогодні ми є найбільшим продавцем кави в Україні і це все незважаючи на те, що ми компанія, яка ще й до цього реалізує пальне. За оперативними даними, за результатами 5-ти місяців 2018 року, продажі фірмових хотдогів, бургерів, сендвічів виросли майже на 15 % (порівнюючи з 2017 роком), фірмової кави і чаїв — теж на 15 %, тоді як продажі десертів виросли понад третину. Продажі магазинів теж продовжують показувати стабільний розвиток, наприклад, продажі авто товарів зросли на 10 %, а продажі безалкогольних напоїв на 20 %. Ми продаємо настільки багато кави, що вирішили самі розібратися у процесі виготовлення цього чудового напою. Принаймні, я отримав відповідний диплом у цій сфері. Я розуміюсь на виробництві, сортуванні, доставці та зберіганні кави, знаюся на сортах та на способах обробки кавового зерна, й вимагаю такого розуміння від усієї команди. Окрім тих численних об’єктів, про які я вже казав, є ще один проект, який ми розбудовуємо. Це — кафе у львівському аеропорту і це буде вже 8 кафе за межами АЗК.
Скажіть, будь ласка, що саме спонукало Вас вийти за межі АЗК?
— Ми це зробили наприкінці 2015 року, у листопаді.
Ми ретельно готувалися до цього. Від самого початку активного розвитку громадського харчування на АЗК, була ідея працювати й поза межами їх. Себто, ми хотіли надати змогу нашим клієнтам споживати нашу їжу не лише під час подорожей, але й у міському середовищі. Таким чином ми хотіли збільшити коло наших клієнтів — щоб нашу продукцію міг споживати, наприклад, студент, у якого немає автомобіля. Ми хотіли призвичаїти людей таким чином до нашого асортименту, щоб, коли цей студент зможе купити автомобіль, то він вже харчуватиметься виключно на наших автозаправках. Він уже буде підготовленим споживачем нашої продукції — як їжі, так і палива. Також не слід забувати, що АЗК є інфраструктурними об’єктами, на яких їжа є лише одним із супутніх чинників. Тому вихід мережі наших кафе за межі автозаправок мав ще й суто стратегічне значення. Ми хотіли побачити, як на нас реагують люди. Ми хотіли вдосконалити свої навички та покращити свій асортимент та сервіс. Адже, виходячи у міське середовище, ми починаємо конкурувати із багатьма ресторанами швидкого харчування та багатьма мережами, а конкуренція завжди загартовує та робить сильнішим. Аналізуючи нашу діяльність поза межами АЗК, ми зрозуміли, що ми можемо бути мережею кафе-кав’ярень, зробивши власний бренд. Ми, зрештою, вже є мережею, однією із найбільших у Європі. Саме у той час Укрзалізницею було оголошено конкурс на кейтерінг у швидкісних поїздах Інтерсіті. І ми в лютому 2016 року його виграли. У нас було лише 10 днів до запуску самого проекту. Тобто, ми мали лише 10 днів на те, щоб адаптувати наш асортимент до вимог Укрзалізниці та створити необхідну інфраструктуру для функціонування наших кафе у вагонах. Потяги нам передали в ніч на 1 березня. За одну ніч йшла заміна оператора кейтерингу — тобто, у нас була лише ніч, щоб переобладнати ці потяги під наші стандарти.
Скільки у Вас зараз персоналу в кафе поза межами АЗК?
— Зараз працює понад 300 осіб. Це окремий бізнес-проект, який має власні локації, власну диспетчерську службу, власні склади зберігання, менеджерську команду тощо.
Як далі Ви розвивали цей напрямок? А як Ви зайшли до аеропортів?
Після Інтерсіті ми почали працювати з мережею «Ашан», ми відкрили три кавопоїнти, щоб люди, які роблять покупки, могли попити кави та поїсти. Це невеличкі торговельні точки — від 12 до 20 квадратних метрів. Уже після цього ми зайшли до аеропорту Київ у Жулянах, який зараз носить ім’я Ігоря Сікорського. Це, по суті, мікс бізнесу та держави, тому ми заходили на комерційних умовах у переговорному процесі, домовляючись про орендні ставки, про умови, про перспективи розвитку тощо. По суті, було застосовано досвід інших світових аеропортів, якщо казати про орендні ставки. У нас там приміщення до 50 квадратних метрів, відносна невелика кількість столиків, є стійка, до якої люди підходять та роблять замовлення.
Чому Ви не розмістили це кафе на першому поверсі, де пасажиропотік мав би бути більшим?
— Місця на першому поверсі вже були зайняті іншими компаніями.
Кафе працює успішно?
— Так, досить успішно. Ми залишили дуже демократичні ціни й тому пасажирам цей заклад до вподоби. Ціни, звісно ж, відрізняються від тих, що на АЗК, але не радикально.
Коли Ви залишили помірні ціни в аеропорту, то чи не звинувачували Вас конкуренти у своєрідному демпінгу?
— Ні, адже такого асортименту, як у нас, у інших кафе, що працюють в аеропорту не було. Різні продукти по-різному коштують.
І все ж таки, коли така потужна компанія як Ваша починає активно та успішно реалізовувати свої проекти, то як реагують на це конкуренти?
— Так, звісно. Атаки з боку конкурентів трапляються. Також ми дуже ретельно працюємо зі скаргами наших клієнтів, і якщо люди не задоволені рівнем обслуговування або якістю їжі, ми проводимо службові розслідування, робимо повернення, компенсуємо витрати і завжди дякуємо за зворотній зв’язок.
Якими є Ваші наступні амбітні цілі?
— Серед цих цілей, є, зокрема, й аеропорт «Львів». Розбудовуючи мережу, ми визначили для себе пріоритети. Вони означають, що ми маємо знаходитися в інфраструктурних об’єктах. Ми хочемо потрапити до кожного із аеропортів України, адже авіація розвивається, нові міжнародні авіакомпанії заходять на наш ринок, люди більше літають після набуття безвізу. У нас зараз стартує пілотний проект із українською авіакомпанією, яка обслуговує чартерні рейси. Що ж до міжнародної співпраці, то ми плануємо відкриття стаціонарних кафе в аеропортах за кордоном, але це вже є завданням на найближче майбутнє.
