Як працює перший в Україні «Офіс захисту прав інвесторів та підприємців Київської області», ексклюзивно для Fashion of Diplomacy розповідає Олександр Покришка — керівник офісу захисту прав інвесторів Київської області, радник голови Київської обласної державної адміністрації, керівник регіонального представництва ICC UKRAINE в Київській області та м. Києві, заступник голови правління «Бізнес-асоціації експортерів та імпортерів УКРАЇНА-КИТАЙ».
Чим, насамперед, Київщина може привабити іноземного інвестора? Адже багато доводиться чути виключно про її аграрний потенціал…
— Київщина — це, в першу чергу, столичний регіон у центрі України, який вже апріорі має певні переваги для інвестора, тому що область має найбільш розвинену транспортну інфраструктуру в країні: через її територію проходять 3 міжнародних транспортних коридори та залізниці за 5-ма магістральними напрямами. В області знаходиться найбільший в Україні аеропорт міжнародного класу «Бориспіль» та найбільші логістичні центри. На території області розташоване місто Київ — столиця України та мегаполіс, потужний політичний, діловий, індустріальний, науково-технічний, транспортний та культурний центр країни, пов’язаний з областю тісними комерційними і соціальними зв’язками. Також у регіоні в достатній кількості наявні кваліфіковані трудові ресурси, недостатність яких в окремих областях України вже гостро відчувається. До того ж у Київській області зосереджена поки що достатня кількість якісних «браунфілдів», використання яких значно пришвидшує процес реалізації інвестиційних проектів.
Також Київська область, за ініціативи губернатора Олександра Терещука та за сприяння Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), започаткувала пілотний проект, створивши перший в Україні «Офіс захисту прав інвесторів та підприємців Київської області», який вже протягом недовгого часу роботи показав свою ефективність для бізнесу області та зарекомендував себе як дієвий інструмент захисту їх законних прав.
Звичайно, це вже конкурентні переваги нашої області перед іншими регіонами України, але, насправді, кожна область нашої країни унікальна та має цілу низку своїх сильних сторін, які просто треба навчитися ефективно використовувати.
Щодо аграрного потенціалу, то це, безперечно, додаткова перевага, але акцент сьогодні на цьому робити не варто! Треба позбуватися репутації сировинного придатку Європи та світу, грати на цьому полі доволі принизливо для України загалом та Київщини зокрема. Усі зусилля мають бути зосереджені на створенні підприємств з глибинною переробкою, які вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Це повинно стати загальноукраїнським трендом, а не лише стратегією Київської області.
Які галузі українського народного господарства потребують іноземних інвестицій в першу чергу?
— Не дуже коректне формулювання… Якщо ми говоримо про прямі іноземні інвестиції, то інвестор — це, в першу чергу, прагматик, який вкладає кошти не в ту сферу, яка конче потребує інвестицій в нашій країні, а в ту сферу, яка при найменших ризиках та капіталовкладеннях дасть найбільший прибуток у найкоротші строки. А ось як раз тут постає завдання для держави — створити сприятливі умови для залучення інвестицій саме в тих галузях, які стратегічно важливі та пріоритетні для країни саме в цей період її розвитку.
Безперечно, найперспективнішими для інвестування сьогодні в Україні є ті галузі, що спрямовані на імпортозаміщення або цілковито експортноорієнтовані при замкнутому циклі виробництва з використанням місцевої сировини. Це саме той сегмент ринку, який, в першу чергу, має всі передумови для стрімкого росту.
Розмови про створення привабливого клімату для інвесторів тривають мало не з перших років існування незалежної України, але привабливість цього клімату поки що залишає бажати кращого. Чи згодні Ви із таким твердженням?
— Згоден на 100 %! На жаль, займаючись питанням залучення інвестицій на місцевому рівні вже близько 10-ти років, мушу констатувати той факт, що на сьогодні Україна не має затвердженої на законодавчому рівні політики преференцій для іноземних інвесторів! Неодноразово при презентації інвестиційного потенціалу наших регіонів за кордоном перед найбільшими та найпотужнішими інвесторами Азії та Європи мені ставили одне просте запитання: «Чому ми маємо вкладати кошти саме в Україну та які преференції держава надає іноземним інвесторам?» Відповідав НІЧОГО, окрім того, що іноземний інвестор може бути звільнений від сплати ввізного мита при ввезенні обладнання для виробничих потреб як внесок в статутний капітал підприємства з іноземними інвестиціями. Але повірте моєму досвіду, навіть ця єдина, реально дієва, норма є надзвичайно складною в реалізації…
Зважаючи на всі ризики, які поставали і постають перед іноземним інвестором в Україні, у сумі майже з повною відсутністю преференцій, дають той невтішний результат, який ми маємо на сьогодні — перехід від і так кволої динаміки зростання залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України до спаду…
Що треба зробити задля поліпшення інвестиційного клімату не лише у Київському регіоні, але й в усій державі?
— Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України — має стати стратегічним завданням для центральної та місцевої влад! Вже давно треба відійти від декларування до реальної підтримки! На мою думку, це єдиний шанс для нашої країни швидко вийти із затяжної економічної кризи, адже внутрішніх резервів та фінансових ін’єкцій міжнародних донорів для цього явно недостатньо.
На загальнодержавному рівні буде достатньо визначити та затвердити політику преференцій для іноземних інвесторів, а також створити спеціальний орган, який буде займатися виключно питанням просування інвестиційних можливостей та привабливих для інвестування проєктів країни. Це має бути група професійних переговорників-презентерів, які будуть проводити якісну промо-компанію щодо України в світі. Ми об’єктивно поки що не та країна, до якої стоять в черзі інвестори, і саме тому ми маємо себе презентувати, доносити інформацію до потенційного інвестора, переконувати у своїй унікальності та інвестиційній привабливості! Якщо інвестор не йде до нас, то ми маємо йти до інвестора! І в цьому немає нічого ганебного, адже в глобалізованому світі йде справжня конкурентна боротьба за фінансові ресурси та інвестиції, яку ми поки що, на жаль, програємо. Саме так колись вчинила Китайська Народна Республіка, результат такої політики ми всі можемо спостерігати зараз — друга за потужністю економіка світу!
Також на місцевому рівні обов’язково треба створити групи супроводу інвестиційних проєктів, тому що зараз іноземний інвестор залишається сам на сам з усіма викликами та перепонами, які виникають в процесі реалізації проєкту в регіонах, а їх, насправді, безліч! Тому саме місцева влада, яка на сьогодні не має реальних механізмів підтримки інвесторів, окрім знову ж таки, декларування своєї підтримки та надання адміністративного супроводу, має стати тим помічником, який в буквальному сенсі візьме інвестора за руку і доведе його до успішного запуску проєкту. Я завжди кажу: «Поїдьте до якоїсь далекої країни, де Ви навіть мови не знаєте, не кажучи вже про специфіку місцевого законодавства, і спробуйте побудувати там завод!». А ми в свою чергу хочемо, щоб якийсь багатий інвестор з далекої країни приїхав до нас і самостійно збудував НАМ сучасне підприємство, яке наповнить НАШ бюджет, створить ДЛЯ НАС робочі місця та ще й школу НАМ побудує, а ми, як представники місцевої влади, просто будемо висловлювати йому свою підтримку. Так не буває!
Яка модель захисту іноземних інвестицій є найпридатнішою для українських умов?
— У світі не існує якоїсь уніфікованої моделі захисту іноземних інвестицій. Ні для кого не секрет, що в Україні, м’яко кажучи, доволі багато проблем у цій сфері. Але найбільше нарікань з боку іноземних інвесторів викликає судова гілка влади в Україні та правоохоронна система, які сьогодні не здатні захистити їх законні права. Тому саме над цим треба працювати центральній владі!
Як саме поліпшиться життя пересічного українця за умови більшого надходження інвестицій? Що відчують люди у повсякденному житті?
— Відповідаючи на це запитання, дуже не хочеться казати якісь банальні речі, але найголовніше — з’явиться впевненість у майбутньому та покращиться матеріальне становище! Це дві базові речі, яких потребуємо сьогодні всі ми — українці! Адже інвестиції — це нові робочі місця, наповнення місцевих та державного бюджетів, побудова нової інфраструктури та соціальні гарантії. Це саме той інструмент, який забезпечить поступальний рух до заможного майбутнього нашої країни.
Тому за інвестора потрібно боротися! Можливо, навіть створювати для нього на початковому етапі «тепличні умови», аби він обрав саме нашу країну!
Але також не можна забувати та намагатися усіляко підтримати тих сміливих іноземних інвесторів, які вже «зайшли», вистояли та працюють у цих складних економічних умовах сучасної України! Честь їм і хвала!
