Чому живу і працюю в Україні? Причина одна: любити своє і творити для своїх. За кордоном — добре, але вдома — краще, миліше! Там можна заробляти, але творити — тільки тут. Українці за чверть століття самостійності багато досягли. Мистецтво знаходиться на серйозних позиціях. Достатньо познайомитися з виставами, які презентують на театральних фестивалях, відвідати книжкові ярмарки у Львові, прочитати антології сучасної української прози, поезії, драми, щоб зрозуміти — нам сьогодні є чим пишатися. Наша культура унікальна і самобутня. За вкрай несприятливих економічних, соціальних, політичних умов вона продовжує нести людям світло. Вона живе і розвивається, знаходить шляхи для творення мистецтва. Відкриває, тим самим, дороги мистецтву дня прийдешнього.
Своє місце у світовій культурі ми вже маємо. І давно. Зможемо його втримати, якщо зуміємо вберегти власну неповторність та ідентичність. Прекрасне завжди є природним, не знає кордонів, не підвладне часу. І в Україні нам вдається це зберегти.
