Перший Віце-Прем’єр-Міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів говорить із кореспондентами FD про особливості розвитку вітчизняного народного господарства, про підсумки створення зон вільної торгівлі із провідними економіками світу та про наслідки свого візиту до Індії.
Як просувається процес створення ЗВТ (зон вільної торгівлі) із найпотужнішими економіками світу? Адже Уряд називав це одним зі своїх пріоритетів…
— Із Канадою таку угоду вже укладено. Канада застосовує глобальну систему тарифних квот для усіх країн. Завдяки угоді про вільну торгівлю українська сільськогосподарська продукція у рамках квот відразу, з моменту вступу в дію угоди, отримає доступ кращий (за нульовим митом), ніж інші країни, у яких немає преференцій. Крім того, відповідно до аналізу, проведеного СОТ, обсяг глобальних квот на окремі товари (суха сироватка, пшениця, ячмінь, яловичина та телятина, морозиво, маргарин, суха маслянка) не повністю вичерпано. Тому українські виробники можуть використати можливості, надані цією угодою. Перемовини щодо укладення угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем визначені Програмою діяльності уряду на 2016 рік. Наразі ми обговорили та опрацювали основні положення проекту угоди, на перемовинах розглянули взаємні можливості з лібералізації торгівлі сільськогосподарськими та промисловими товарами. Маємо підписаний звіт за результатами перемовин, де ми зафіксували ключові домовленості між Україною та Ізраїлем. Найближче завдання — провести консультації із бізнесом та асоціаціями, щоб чітко окреслити їхню зацікавленість і напрямки співпраці.
Як Ви можете прокоментувати наші торговельні взаємини із ключовим партнером — ЄС?
— Як економіст та математик відповім мовою цифр. Майже 30 тисяч сертифікатів EUR.1 (сертифікати для оформлення вивозу товарів з України за стандартами ЄС — ред.) вже видано. 86 підприємств отримали статус уповноваженого експортера, а це дає можливість експортувати до ЄС без необхідності отримання сертифікату. Українські виробники активно використовують преференції у рамках торгівлі між Україною та ЄС, експорт продовжується і поза межами тарифних квот. Повністю використано 9 тарифних квот на сільгосппродукцію, традиційно використана квота на м’ясо птиці, тарифна квота на вершкове масло і молочні пасти використана на 46 %, на сухе молоко — на 30 %. Загалом треба сказати, що експорт до ЄС вже зріс на 7 %, особливо продовольчих товарів (на 68 %).
«ІНДІЯ ЗАРАЗ ДЕМОНСТРУЄ РАЗЮЧІ ЕКОНОМІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ, ТОМУ СТАЄ ДЛЯ НАС НАДЗВИЧАЙНО ПЕРСПЕКТИВНИМ ПАРТНЕРОМ ДЛЯ СПІВПРАЦІ».
Що можна, на Вашу думку, зарахувати до беззаперечних перемог теперішнього українського уряду?
— По-перше, інфраструктура, будівництво доріг. Завдяки прийнятим рішенням у сфері децентралізації, місцеві бюджети отримали змогу «включитися» коштами у будівництво якісних магістралей. У поїздках регіонами я переконався: місцева влада добре усвідомлює грандіозний вплив якісних доріг на місцевий розвиток та залучення інвесторів у всі галузі. Тож активно працюємо і в цьому напрямі. По-друге, я за підтримку української промисловості. Ми просто зобов’язані відновити індустріальну велич України, яка й дотепер славиться своєю авіаційною промисловістю, продукцією важкого автомобілебудування та інфраструктурою, а головне — фахівцями у сфері інновацій та високих технологій, які здатні втілювати в життя найскладніші інженерні рішення, включаючи проекти для цифрової економіки.
Чи задоволені Ви підсумками свого візиту до Індії? Адже впродовж багатьох років українсько-індійську співпрацю було, де-факто, заморожено…
— Індія зараз демонструє разючі економічні досягнення, тому стає для нас надзвичайно перспективним партнером для співпраці. Ця країна є першою у світі за темпами зростання ВВП, який найближчим часом може перевищити 3 мільярди доларів США. Це означає, що Індія матиме більші можливості для зовнішніх інвестицій. Тому ми запропонували колегам з Делі спільні проекти у сфері енергетики, інфраструктури, регіонального будівництва. Крім інвестиційного партнерства, Індія приваблює масштабами свого споживчого ринку, який невдовзі може стати найбільшим у світі. Індійський ринок потребуватиме великої кількості товарів і послуг у різних сферах: не лише харчової продукції і напоїв, але й промислових виробів, машин, механізмів, устаткування для промисловості й транспорту і багато іншого. Цим шансом треба скористатися з обопільною користю для наших країн.
Зауважу, що в Індії люблять нашу сільгосппродукцію, найбільше — олію. Ми будемо й далі збільшувати поставки та розширювати асортимент української продукції. Попри стислі строки, МЗС надзвичайно добре підготував програму візиту. Вона вийшла насиченою і збалансованою, це велика заслуга Посольства України в Індії. Під час візиту до Індії мені випала честь від імені Президента України Петра Порошенка поновити запрошення для Президента Індії відвідати Україну вже цього року. У Мінекономрозвитку ще маємо підготувати ефективне засідання українсько-індійської міжурядової комісії, як я вже казав.
Як Ви оцінюєте сучасний стан української економіки? Коли відбудеться той прорив, який зробить нашу економіку справді інноваційною?
— Відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві, промисловості. Ми напрацювали низку системних рішень, але потрібна підтримка Парламенту. Насамперед, слід надати Мінекономрозвитку повноваження формувати інноваційну політику для реального сектору економіки, тобто внести зміни до закону про інноваційну діяльність. Треба впорядкувати доволі заплутане законодавче регулювання інновацій на бізнес-орієнтовану політику з підтримки попиту на створення інновацій для великого і малого бізнесу, стартапів, а також сформувати єдине бачення щодо формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в Україні
Які ринки збуту є найперспективнішими для України?
— Треба планомірно та поступово розширювати ринки збуту в усіх напрямах. Наразі активно працюємо щодо ринків Близького Сходу, Африки, Латинської Америки та окремих країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Вони є найбільш перспективними для збуту української продукції агропромислового комплексу, машинобудування та металургії. На своєму засіданні 8 серпня уряд схвалив документ, який дозволить розпочати приєднання України до Регіональної Конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження. Це у перспективі відкриє для України більш вигідні умови експорту товарів та щодо розширення присутності української продукції на ринках держав-членів ЄС, ЄАВТ, Чорногорії, Сербії, Марокко, Алжиру, Тунісу, Єгипту, Ізраїлю, Йорданії, Туреччини, Фарерських островів, Албанії, Македонії та Молдови. А ще, за результатами візиту до Індонезії у складі делегації на чолі з президентом Порошенком, ми також домовилися розпочати двосторонні консультації з індонезійською стороною щодо співпраці у торговельно-економічній сфері.
