У нас можна побачити те, про що європейці читали в книжках
Як виникла ідея проекту?
— Хотів показати українцям все унікальне, найвизначніше і найкрасивіше в країні. Зрозумів — більшість громадян не знають, де в нас такі місця. Але й іноземцям мало що відомо про нашу державу. Тому ідея була — максимально відкрити Україну для себе та світу.
У списку чудес невипадкові об’єкти. Як туди потрапляють кращі з кращих?
— Ми беремо об’єкти з кожного регіону. Далі кілька етапів загальнонаціонального голосування. Потім сотня експертів обирає сім чудес. Наші експерти – лідери в різних галузях. Люди, які рухають країну вперед.
Кожний проект стараємося удосконалювати. Зараз відбираємо найвизначніші історичні міста та містечка. Попереду голосування.
Що це вам дає?
— Я й сам вивчаю Україну. Завжди хотів сформувати позитивний імідж держави тут і за кордоном. Що нас сьогодні може показати? Культура, історія, архітектура, природа, цікаві проекти. Нас сприймають як молоду країну. Але це не так. Ми — давня держава. Просто відновлена, бо незалежні повністю стали лише чверть століття. Зараз це треба пояснити Європі. І самим усвідомити.
Проект «Сім чудес України» має кілька напрямків. Який найуспішніший?
— Кожен по-своєму вдалий. А як на мене — «Сім природних чудес». Фільми про них використовують у школах. Природа в Україні унікальна. Ми знайшли багато несподіваного. Відкрили родзинки і для іноземців, і для українців.
«Сім історичних чудес» були важливі для деміфологізації. Ми брали такі об’єкти як Херсонес. Він неподалік Севастополя, який чомусь називають «город русских моряков». Але Росія до нього почала щось мати у другій половині 19 століття, а до того це були грецька культура, генуезька. Англійці туди багато вклали. Такі проекти дають можливість руйнувати пропагандистські міфи про історію України. Намагаємося у доступній формі розказати правду.
Які з чудес найбільше захоплюють вас?
— У чому наша унікальність? Маємо все — від пустелі до печер. Хоч зараз можна знімати фільми у каньйонах на Подільських товтрах. Нам вдалося зробити заповідним Бузький Гард. Там розвивається туристична інфраструктура. Звідусіль туди їдуть займатися рафтингом. Відкриттям для мене стали Олешківські піски.
Недооціненою вважаю Білгород-Дністровську фортецю. Вона ж Аккерманська. А ще Хотинську. І Качанівський палац. Більше треба говорити про Луцький замок. Він був столицею Європи у свій час. Тому ми не йдемо у Європу, а повертаємося. А ще у нас на півдні у 19 столітті був центр європейської торгівлі.
У ті часи у місто Бердянськ інвестували бельгійці. Схід України — Донецьк — фактично заснували британці. Відомий підприємець Юз із англійського Уельсу видобував там метал. Це вже потім почалася радянська історія. Якби нам вдалося у свій час правильно показати становлення Криму чи Донецька, багато стереотипів були б зняті. Бо зараз виглядає так: там ніхто не жив. Була пустеля. Прийшли росіяни і завирувало життя. Але це не відповідає дійсності.
Де маємо невикористаний потенціал?
— Величезний потенціал — сільський зелений туризм. То ж цікаво пожити у селі в старій хаті, спробувати їжу, побачити культуру і традиції. Це наш етнос.
Чим Україна цікава для європейців? Чому сюди варто їхати?
— Попри тиск і нищення, унікальність держави зберіглася. Це незаймана природа, де можна відчути характер. Це давнє українське село і одна з найрозумніших кухонь світу. У нас є ритуал, магія, філософія у приготуванні їжі. Ніде немає такого. А ще обряди, пісні. У нас зберіглася і стара Європа і древня Україна. Те, про що європейці читали в книжках – у нас можна побачити.
Бесіду вела Аліна АРХИПОВА
Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»
Національний природний парк «Подільські Товтри»
Дністровський каньйон
Національний біосферний заповідник «Асканія-Нова»
Мармурова печера
Озеро «Світязь»
Озеро «Синевир»
