Популяризація України — сьогодні одне з головних завдань, яке ставить перед собою наш журнал «Fashion of Diplomacy». У кожному номері ми розкриваємо та показуємо, як над цим питанням працює влада, різні структури, громадські діячі та меценати.
Наразі ми говоримо з Демкурою Тарасом Володимировичем, кандидатом економічних наук, віце-президентом з питань регіонального розвитку Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine, колекціонером, відомим підприємцем і меценатом.
Яке означення «культурної дипломатії» Ви б запропонували?
— Культурна дипломатія — це «форма «м’якої сили», що має стати важливою складовою інструментарію міжнародних відносин. В українському суспільстві вже сформовано запит на політику культурної дипломатії, яку визнано ефективним інструментом формування позитивного іміджу країни у світі, що ставить відповідні завдання не тільки перед державою, але й перед міжнародними громадськими об’єднаннями та кожним громадянином України.
Як ми всі можемо бачити, політична дипломатія не завжди встигає вчасно та адекватно реагувати на виклики сьогодення. Сучасний світ є надто складним лише для політичних дипломатів. У той же час Україна має величезний культурний потенціал — на жаль, ще не повністю відкритий та недооцінений.
Шість років тому доля мене звела з відомими мистецтвознавцями, нині вже, на превеликий жаль, покійними Борисом Возницьким — директором Львівської галереї мистецтв, академіком Української академії мистецтв, Героєм України та тернопільською мистецтвознавицею й журналісткою Вірою Стецько, які й відкрили для мене творчість Іоана — Георгія Пінзеля як українського творця епохи «бароко». У 2012 році, коли творчість майстра була представлена в Парижі в Луврі, ми видали альбом «Таїна Пінзеля» та випустили фільм «Таїна Пінзеля — від Бучача до Лувру».
Це було тріумфальне сходження української барокової скульптури на мистецький олімп і величезне відкриття для європейської спільноти мистецької України як такої — сотні тисяч вдячних відвідувачів, десятки відгуків у пресі та репортажів на телебаченні! Це були перші кроки вкраїнської культурної дипломатії, і виставка в Парижі стала колосальним внеском у популяризацію нашого культурного та історичного надбання.
Наскільки нам відомо, після Лувру Ви продовжили займатися промоцією творчості «українського Мікеланджело» Яна-Георга Пінзеля
— Після закінчення виставки ми організували її закриття в українському культурному центрі в Парижі, куди запросили комісара виставки Гільйома Шерфа та відомих мистецтвознавців. Сто альбомів Лувр взяв у свої книгарні, бібліотеки та архіви. Потім разом із автором альбому Вірою Стецько ми провели понад 60 презентацій творчості майстра як в Україні, так і за її межами, більше 700 альбомів було роздано бібліотекам, музеям, школам та ВНЗ.
А вже в 2017 р., продовжуючи розпочату справу, в рамках 24-го Форуму видавців у місті Львові організували культурно-мистецький проект «Під зорею Пінзеля», де презентовано друге видання альбому. Відкрив свято міністр культури України Євген Нищук. Згодом організовано серію презентацій культурно-мистецького проекту «Під зорею Пінзеля» в містах Бучачі, Годовиці, Чернівцях, інших обласних центрах України. Це і є справжня культурна дипломатія в нашому розумінні…
Чому ви займаєтесь культурною дипломатією та що вас надихає?
— Ми з дружиною відчуваємо нашу особисту відповідальність за те, що залишимо для прийдешніх поколінь. Немає більш відповідального завдання, ніж бути причетним до відродження культурної спадщини того краю, де ти народився і проживаєш. А ще, насамперед, до відродження історичної пам’яті нашого народу.
Відходять в історію митці, відомі культурні діячі, генії духу, та залишають після себе не лише мудрі слова, а й добрі справи на благо людей, во славу України.
Як віце-президент Міжнародної Торгової Палати Ви вдало реалізовуєте як культурні, так і економічні проекти?
— Членство в Міжнародній Торговій Палаті ICC Ukraine — це унікальна для мене можливість промоції й реалізації економічного, соціального й культурно-історичного потенціалу України в світі. Це повсякденна громадська й представницька моя діяльність за цими векторами. Ми дійсно в рамках економічних форумів проводимо виставки та презентації нашої спадщини, що дуже позитивно впливає на імідж нашої країни. Нами організовано й проведено тематичні заходи із популяризації культурної спадщини у Франції, Аргентині, Німеччині, Чехії. Багато зусиль було спрямовано в напрямку організації транскордонної співпраці Тернопільського регіону в рамках проекту «TRANSIMPERIA». Цей проект було презентовано на 10-му Міжнародному економічному форумі «Європа-Україна», що пройшов у м. Жешув (Республіка Польща).
Зараз ми спостерігаємо позитивну динаміку налагодження співпраці з міжнародними організаціями, що представляють українців у цілому світі. Що може зробити культурна дипломатія на цих «фронтах»?
— Потрібно враховувати, що динаміка змін сучасного світу спонукає нас до встановлення тісних контактів з активістами нової хвилі волонтерської підтримки сучасних подій в Україні. Нами налагоджено добрі стосунки з вихідцями з України, які живуть в Аргентині, Австралії, Бразилії, Іспанії, Франції та в інших країнах Європи й Америки.
5–10 травня 2016 р., під час відзначення 120-річчя еміграції українців у Аргентині, проведено перемовини з головою культурного товариства «Просвіта» в Аргентині Юрієм Данилишиним та керівником української спільноти Бразилії Віторіо Сиротюком, а також з представниками української діаспори в Австралії та Іспанії.
9–10 липня 2017 року було організовано програму перебування на Тернопільщині посла України в Аргентині Юрія Дюдіна. Відбулися зустрічі з керівниками міста й області щодо активізації співпраці з провінцією Місьйонес та м. Апостолесом цієї ж провінції в Аргентині. Укладено Меморандум про подальшу співпрацю, обговорено можливість промоції туристичного потенціалу Тернопілля за кордоном. У серпні Тернопіль приймав аргентинську делегацію в складі 120 осіб з концертною програмою.
Відомо, що Ви з дружиною Іриною вже багато років є колекціонерами автентичних ужиткових речей українців. Чим для Вас було відкриття етногалереї «Спадок» із Вашої приватної колекції в місті Тернопіль?
— Вся діяльність етногалереї «СПАДОК», в першу чергу, спрямована на збереження історичної спадщини. Але разом з тим це потужний інструмент розвитку культурної дипломатії України. З моменту відкриття етногалереї експонати автентичних строїв та ужиткових речей українців кінця ХІХ-го — початку ХХ-го століття були численно представлені на міжнародних всеукраїнських виставках, фестивалях та презентаційних виїздах за кордон.
Максимальну популярність серед всеукраїнських засобів масової інформації та інтернет-видань здобули наступні проекти: презентація етногалереї у Франції та Аргентині; виставка «Благословенне Тернопілля»; День вишиванки в Празі; Міжнародна туристична виставка UITT–2017у м. Києві; етнопокази в Чернівцях, Києві та Львові (на честь 50-річчя відзначення СКУ); проект «Орнаментальна ДНК» ,який відбувся у м. Анкара (Туреччина) в жовтні 2017 р.).
За менше року існування галерейного простору з екскурсійними оглядами етногалерею «СПАДОК» відвідали 18 іноземних делегацій. Спонсорська підтримка всіх напрямків розвитку та промотування теми збереження історико-культурної спадщини українців заохочує до продовження діяльності й викликає правдиву зацікавленість, пропозиції до співпраці з боку міжнародних організацій.
Цього року ми святкуємо 100-річчя української дипломатії. Чого б ви побажали українським дипломатам?
— Як на мене, відзначення сторіччя української дипломатії виходить за межі професії й стосується всієї держави — нашого суспільства, зокрема кожний з нас є посланцем народної дипломатії, носієм національних цінностей у світі. Переконаний, що така подія стане доброю нагодою зрозуміти, що, поважаючи самих себе, ми допоможемо світові поважати нас.
Високо ціную вмілу й професійну роботу українських дипломатів як вагомий внесок у зміцнення позицій України — авторитетного члена світового співтовариства. Діяльність української дипломатії на міжнародній арені є гідним прикладом захисту, відстоювання й просування інтересів Української держави. Бажаю на цьому шляху всім наснаги, творчих сил, бадьорості духу, здоров’я та всіляких гараздів.
Колекцію Тараса Демкура “Спадок”, Ви мали змогу побачити на міжнародному благодійному вечорі “Парад Націй“
