Цими днями українці знову довели: навіть у найтемніші часи ми не забуваємо, хто ми є.
У Національному музеї народної архітектури та побуту просто неба в Пирогові (Київ) відбулось традиційне святкування Івана Купала — обрядового дійства, що бере початок ще з дохристиянських часів.
Попри тривалий повномасштабний наступ Росії, сотні людей прийшли, щоби взяти участь у давніх обрядах, піснях, танцях і майстер-класах. У вишиванках, з вінками з польових квітів, родини з дітьми, молодь і літні люди знову об’єдналися довкола того, що зберігає наш дух — культурної спадщини.
Майстриня музею Вікторія Фі провела майстер-клас з плетіння вінків.
«Це маленький острівець спокою серед буремного часу. Тут люди можуть відчути зв’язок із природою, піснею, з собою», — поділилась вона.
Сотні учасників завершили вечір обрядами очищення: стрибками через багаття, запаленим під вечірнім небом.
Для багатьох гостей ця подія мала глибокий зміст.
«Це можливість хоча б трохи відволіктись від повітряних тривог і новин. Дихати вільніше», — каже Саба Алексєєва, (25 років).
А для Софії Орел, 18 років, усе набуло ще більшого сенсу: «Коли плету вінок, думаю, як колись навчусь цього мою доньку. Це те, що потрібно берегти — бо це наше».
У цей вечір традиції стали не лише святом — а мовчазною заявою: ми є, ми живі, і ми пам’ятаємо, хто ми.
Джерело: AP News apnews.com
