У суботу, 19 липня, на легендарному стадіоні Wembley в Лондоні відбувся поєдинок, на який чекала вся Україна — і вся світова боксерська спільнота. Олександр Усик, володар поясів WBA, WBO та WBC у суперважкій вазі, вийшов на ринг проти британця Даніеля Дюбуа, щоб повернути титул IBF і знову об’єднати чотири головні пояси.
Цей поєдинок був не просто про спорт. Бій не затягнувся. Уже в п’ятому раунді Усик провів точну і стрімку атаку, після якої суперник опинився на колінах. Рефері зупинив бій — нокаут. Українець став абсолютним чемпіоном світу вдруге. Таке в історії сучасного боксу — явище виняткове.
Ця перемога — не лише спортивна. Вона має глибше значення. Усик залишається непереможеним, з 24-ма перемогами в 24 поєдинках. Але головне — він знову зробив те, що робить найкраще: перетворив особисту перемогу на спільну національну гордість.
«Слава Україні!» — вигукнув він після бою. І це пролунало значно гучніше, ніж удари в рингу.
Попереду — час на відпочинок і стратегічні рішення. Усик уже назвав можливих суперників: Тайсон Ф’юрі, Джозеф Паркер, Дерек Чісора чи Джошуа. Але зараз момент, який хочеться не аналізувати, а зберегти. Бо в часи, коли весь світ відчуває тривогу і невизначеність, саме такі історії надихають нас битись і перемагати — на полі бою, у боротьбі за свої цінності і свободу.
Слава нашому Чемпіону! Слава Україні! Слава героям! Слава ЗСУ!
