Не втрачаючи ні хвилини, сприяйте еміграції капіталів…

0

У 1897 році Російську імперію відвідав президент Французької республіки Фелікс Фор. Чи був він на українських землях, невідомо, але про стрімкий розвиток промисловості у Криворізько-Донецькому регіоні йому розповіли. Тому після повернення до Парижа, коли представники торгового світу та промисловці влаштували йому бенкет, Фор, перебуваючи під враженням від почутого, у своїй промові зазначив: «Не втрачаючи ні хвилини, розпочинайте здобувати нові ринки… поспішайте направити у ледь знайомі недосліджені області приватну ініціативу… сприяйте еміграції капіталів. Не дамо випередити себе іноземним конкурентам…». Його почули. Так, якщо, за підрахунками дослідників, у 1870-ті роки було відкрито усього 5 французьких акціонерних товариств, у 1880-ті — 9, то у 1890-і — 29, з яких 18 — у 1896–1900 рр. Це був найбільш значущий період французького інвестування у промисловість України.

Наприкінці ХІХ ст. французькі інвестиції стали вирішальними у справі початку першої індустріалізації України (тоді Південна Росія).

Саме Франція простягла руку Україні в той час, коли бюрократичні імперські структури влади протягом десяти років відмовлялися від фінансування робіт з промислової розробки високоякісної залізної руди на Криворіжжі, руди, що вирішувала долю розбудови важкої промисловості України.

У грудні 1880 р. український поміщик, який ініціював та фінансував дослідження рудного родовища, — О. М. Поль — знайшов у Парижі людей, зокрема Поля Талабо, які ризикнули й створили акціонерне товариство Залізних руд Кривого Рогу з капіталом у 5 млн. франків. Товариство видало 10000 акцій по 500 франків, що були розібрані за 24 години! Серед акціонерів були французькі підприємці, банкіри, інженери, імена яких відомі, та які добре зналися на справі. Справа з промислових розробок руди рухалася швидко, надаючи першому в Катеринославській губернії заводу англійця Джона Юза (Юзівка, сучасне місто Донецьк, Донецький металургійний комбінат) найкращу руду для виробництва залізних рейок.

Також читайте:  Італія повернула стародавні артефакти, що були викрадені в 90-х

Акціонерне товариство залізних руд Кривого Рогу було другим за часом створення французьким товариством в Україні. Першим було Французьке Гірниче і Промислове Товариство, відоме під назвою «Рутченківське Гірниче і Промислове Товариство» (1875 р.), третім — Товариство для розробки кам’яної солі та натуральної соди на Півдні Росії (1884 р.). Таким чином, перші промислові акціонерні товариства, створені за рахунок французьких інвестицій в імперії, діяли саме в українському регіоні.

Від початку 1880-х років, коли в Україні почав розвиватися новий гірничозаводський район, минуло 20 років, і регіон у своєму розвитку залишив далеко позаду і затьмарив своєю славою інші регіони імперії — Уральський і Польський. За темпами зростання українського промислового регіону — «успіхи нечувані, картина розвитку виробництва — американська» — констатували дослідники на початку ХХ ст. І все завдяки іноземним інвестиціям у регіон.

Також читайте:  Вирішальні позиції в електроіндустрії України захопив німецький капітал

Франція була основним фінансовим інвестором імперії, але її інтерес був зосереджений у Криворізько-Придніпровсько-Донецькому регіоні, біля багатих родовищ вугілля та залізної руди.

Рушійною силою французького капіталу в цей час стають французькі банки, насамперед банк «Генеральне Товариство» (Societe Generale), що засновує та фінансує промислові гіганти.

І дійсно, історія свідчить, що завдяки франко-бельгійським інвестиціям, підприємництву, кресленням, ноу-хау в південно-східній Україні (тоді Катеринославська губернія) були побудовані гігантські металургійні заводи з доменними печами. І це були найбільші і найкращі заводи в імперії, образи яких вражали уяву сучасників.

Французькі інвестори вклали гроші в будівництво Олександрівського металургійного заводу і трубопрокатного заводу в Катеринославі (тепер м. Дніпро), Дніпровського заводу в с. Кам’янському (Придніпровський промисловий регіон).

На 1914 рік з 14-ти металургійних акціонерних товариств регіону французький капітал діяв у 12-ти. Таким чином більшість великих металургійних заводів Катеринославської губернії належали повністю або частково французьким капіталам. На Паризькій біржі оберталися акції 10-ти товариств металургійної промисловості України — Криворізького, Нікополь-Маріупольського, Російсько-Бельгійського, Південно-Російського Дніпровського, Донецько-Юр’ївського, Ольховського, Російський Провіданс, Костянтинівського, Донецького, Брянського.

Також читайте:  Ілля Герасименко. Шлях від маркетолога до гранатометника під час бойових дій!

Металургійні акціонерні компанії мали свої копальні, кам’яновугільні шахти у Криворіжжі та Донбасі. Французький капітал був вкладений також у підприємства будівельної та хімічної промисловості, машинобудування та електрики, залізничне будівництво в Придніпров’ї та Донбасі.

Свідоцтвами цієї історії є оригінальні матеріали музейного фонду — цінні папери акціонерних товариств, світлини французьких і українських підприємців, засновників і керівників заводів, рудників, шахт.

На акціях і облігаціях автографи відомих французьких підприємців, банкірів — Р. Р. Дюваля, П. Думера (майбутнього Президента Франції), Є. Пастера, М. Верстрата, Т. Ломбардо та багатьох інших. Маємо автограф і відомого французького банкіра і промисловця П’єра Дарсі (1870–1918), якого називали «поважним металургом». Звинувачений у змові проти радянської влади, заарештований, він після трьох місяців перебування у Бутирській в’язниці через холод, голод і хворобу помер 23 грудня 1918 року.

Географія підприємств з французьким капіталом найрізноманітніша — це Кривий Ріг, Кам’янське, Катеринослав (нині Дніпро), Луганськ, Єнакієве, Маріуполь, Дебальцеве, Торецьк, Нікополь, Дружківка, Макіївка, Красногорівка, Алчевськ, Штерівка та ін. Чимало підприємств, створених у 1890-ті роки, збереглися донині.

Дмитро Піркл, співавтор проекту «Іноземні інвестиції в Україну. Кінець ХІХ — поч. ХХ ст.» Валентина Лазебник, завідувач відділом Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького.