Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року-2019» в номінації «Промисловець року»
Вячеслав ЯВОРСЬКИЙ
Директор Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю»
Заслужений працівник промисловості України.
Три головні події 2019 року за Вашою версією:
– рекордно високий рівень виробництва та реалізації технічного вуглецю за останні 20 років;
– нагородження нашого підприємства Федерацією роботодавців України нагородою «За екологічну відповідальність»;
– визнання нашого підприємства, за оцінкою Національного бізнес-рейтингу, «Лідером галузі 2019».
Ваш життєвий девіз: Три речі ніколи не повертаються – час, слово, можливість. Тому: не втрачай час, вибирай слова, не втрачай можливостей (Конфуцій).
Ким Ви мріяли стати в дитинстві? Завжди вабили дальні дороги. Мріяв стати водієм-«далекобійником», став помічником машиніста тепловозу.
Чи є у Вас мрія, що поки не здійснилась? Не вважаю себе мрійником. Бачу мету – йду до її досягнення. А бажання – ті ж, що у всіх людей: бачити дітей здоровими, щасливими, успішними; щоб близькі мені люди були здорові і щасливі і, взагалі, я хочу всім побажати щастя – це всеохоплююче визначення вбирає в себе практично все.
Говорячи слово УСПІХ, який вміст ви в нього вкладаєте? Успіх ніколи не вимірюється тим, чого ти досяг. Усіх визначається тим, що ти подолав. Бути сьогодні успішним – це ніколи не зупинятися: піднімати «планку» і долати висоту. Заняття бізнесом – все рівно, що їзда на велосипеді, якщо не рухаєшся – падаєш.
Що є сьогодні найголовнішим в роботі керівника промислового підприємства? Що дає можливість бути лідерами промислової галузі? Бути професіоналом і залишатися людиною, згуртувати команду, що вірить в перемогу і до неї йде.
Ваш улюблений афоризм? Більшість людей щасливі на стільки, наскільки вирішили бути щасливими (Авраам Лінкольн).
Хто для Вас є прикладом в бізнесі? Приклади з історії – поняття відносне: «кожному овочу – свій час та черга». Можна назвати і Генрі Форда, і Стіва Джобса, і Білла Гейтса… Реально для мене приклад – наш голова Наглядової ради Мирослав Балдіс: успіх, людяність, увага до дрібниць. Це не лестощі, мені дійсно приємно працювати пліч-о-пліч з цією людиною. Я багато чому вчусь у нього. Намагаюсь також вчитись у моїх колег: і по заводу, і по правлінню міської організації роботодавців, куди маю честь входити. В професіоналізмі немає фіксованої вершини, після досягнення якої можна «спочивати на лаврах». Керівництво підприємством (як, втім, і будь-якою іншою організацією), – це процес, а процесу необхідне постійне вдосконалення.
Яку галузь Ви вважаєте сьогодні головною для України? В пріоритет я б відніс будівництво доріг. Воно б «підтягнуло» суміжні галузі і, врешті-решт, дозволило б доїхати до нас іноземним інвесторам. А, по великому рахунку, потрібно відновити діяльність тих галузей, якими славилась Україна – точне та важке машинобудування, літакобудування, кораблебудування, приладобудування, металургію.
Якою справою Ви б займались, якщо б жили сто років тому? Сто років назад я б відповів на це питання, виходячи із ситуації, в якій би знаходився. Але сто років назад не було ще програми «Людина року».
Якщо щастя не в грошах, то в чому? Гроші потрібні людині для того, щоб ніколи про них не думати. Я Телець по гороскопу і схильний гроші все-таки рахувати, але ніколи вони не були для мене «фетишем». Гроші потрібні для реалізації інших задач. Сомерсет Моем казав, що «гроші – це шосте відчуття, без якого останні п’ять безкорисні».
Що було першим, що Ви створили своїми руками? Зараз важко згадати, але від стільця, виготовленого в шкільній майстерні, до складних прес-форм, виготовлених вже як слюсарем-інструментальником, своїми руками доводилось робити багато.
Продовжіть фразу «Дайте мені точку опори і я… використаю її для ривка вперед».
Яка риса характеру – Ваш головний недолік? Певно що зайва «м’якість» характеру. В сучасному бізнесі, напевно, потрібно бути більш жорстким, але я в своїй роботі звик довіряти людям, їх досвіду, професіоналізму та порядності.
Чи є у Вас улюблена книга? «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Дванадцять стільців», «Золоте теля» І.Ільфа та Є.Петрова, оповідання М.Зощенко. Я люблю читати, цікавих книг багато, але я назвав прочитані декілька разів.
З ким із історичних особистостей Ви могли б потоваришувати, якщо б були його сучасником? Хотілось би із Уїнстоном Черчилем. Це людина, яку можна цитувати безкінечно: «Все, чого я хотів, – це згоди із моїми побажаннями після конструктивної дискусії» – дуже цінна рекомендація керівнику будь-якого рівня.
Яке чудо світу ви би хотіли перенести до свого рідного міста? Що би воно символізувало? Це вже звучить якось надто споживацьки. Чудо світу тому і чудо світу, що знаходиться там, де воно виникло і це надбання світу. А наше міст і так прекрасне чудо на березі Дніпра. Потрібно його берегти, прикрашати, примножувати. Це місто, де ростуть наші діти, а це і є найбільше чудо.
Якби ви відкрили нову планету, як би ви її назвали? Нові планети – надбання людства, навряд и варто це віддавати на відкуп окремим персонам, Але так як питання абсолютно абстрактне – запропонував би назвати «Lucky».
Уявіть що до Вас в гості завітав Президент США з проханням показати Україну. Куди б ви його запросили на екскурсію? Якщо він до мене вже приїхав у Кременчук, я б, звичайно, показав йому наше прекрасне місто. Потім би запропонував відвідати прекрасний курортний комплекс «Деренівська купіль» поблизу Ужгорода. Там уже два Президенти побували, і йому буде приємно відвідати цю перлину Закарпаття.
Яке зайняття для Вас – найкращий відпочинок? Спілкування із родиною та виховання моїх діточок.
