Віце-президент з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Сергій Козін — про Біржу інвестиційних проєктів ICC Ukraine, ризики для українського та іноземного бізнесу в Україні, фінансової грамотності підприємців, а також захисту прав інвесторів і підприємців — ексклюзивно для Fashion Diplomacy.
В Україні, запрацював новий інвестиційний майданчик — Біржа інвестиційних проєктів. Якими є головні цілі та завдання цього проєкту?
ICC Ukraine давно займається створенням комунікаційних проєктів, спрямованих на те, щоб полегшити зв’язок між підприємцями різних країн. Говорячи про інші країни, ми маємо, також, говорити й про їхню законодавчу базу у сфері бізнесу й про те, які майданчики для бізнес-спілкування існують у цих країнах, й також ми повинні переймати корисний досвід цих країн — як у галузі законодавчих ініціатив, так і галузі бізнес-спілкування.
Бізнес мотивується прибутком. Якщо підприємцю поставити завдання продати свій товар або послугу за кордон, то які конкретні питання його цікавлять у цьому випадку? Логістика і прибуток!
Міжнародна торгова палата створює можливості для ефективного спілкування підприємців з різних країн. Ми цікавимося іншими країнами, їхніми правилами ведення підприємницької діяльності, податками, роботою майбутніх контрагентів, валютою, питаннями безпеки та управління ризиками — але тільки тоді, коли вже зрозумілі відповіді, тоді, коли з’являється сенс реалізовувати бізнес-модель.
А в зв’язку з тим, що український бізнес і економічний розвиток країни вимагають інвестицій, вимагають фінансових ресурсів для розвитку, об’єднання зусиль Української міжбанківської валютної біржі та інших біржових майданчиків з комунікаційними можливостями Міжнародної торгової палати, дозволяє залучати іноземний капітал для участі в українських проєктах.
Таким чином, і з’явився спільний проєкт — Біржа інвестиційних проєктів ICC Ukraine.
Українські підприємці можуть подати проєкти, які завдяки кільком партнерським майданчикам можуть бути запропоновані потенційним власникам капіталу для того, щоб долучитися до реалізації українських проєктів. Тому цей проєкт отримав назву «біржа», тому залучення проєктів і ресурсів для їх реалізації відбувається на конкурсній основі.
Які світові сучасні бізнес-тенденції переймають в Україні найактивніше?
Цифрові технології, пов’язані з підвищенням ефективності ведення бізнесу, залучення консультантів для ведення бізнесу — це теж такий сучасний тренд, консалтинг, так звані енергетичномісткі та і ресурсоефективні технології, які економлять час людей, приміщення. Використання таких комунікаційних ідеологій, як Scrum і Agile. Це ідеології ведення бізнесу, які формують команди, таким чином дозволяючи формувати команди бізнесу не вертикально, а горизонтально. У них член команди вже не просто найманий працівник, який продав свій час за гроші, це учасник команди, який особисто зацікавлений у розвитку бізнесу та отриманні результату. Саме така ідеологія зараз йде в Україну.
Як би Ви оцінили, станом на сьогодні, активність українських підприємців у міжнародних бізнес-місіях? Наскільки активно відбувається міжнародна бізнес-співпраця загалом?
Що стосується бізнес-місій, то я б не ставив акцент на просуванні товарів на таких зустрічах, тому що зараз більше поширена бізнес-комунікація (нетворкинг) — людині потрібна людина і бізнес роблять, власне, люди. Іноземний партнер — це теж особистість, яка має певні цінності, і вона може вести бізнес з людиною, яка їх розуміє. Тому в таких комунікаціях і проходить обмін досвідом ведення бізнесу та принципами спілкування, бо, щоб купити або продати щось, є багато торгових майданчиків, зокрема ті, які підтримуються державою або існують завдяки мережі інтернет.
Українському бізнесу треба позбавлятися з цього «підліткового періоду», і стати бізнесменами, які ведуть бізнес на принципах справедливості, визнаних у світі зовнішньо-торговельних правил, які дозволяють кожному учаснику мати рівні права і отримувати при цьому прибуток. Торгівля — це стратегія «win-win», тобто все перемогли, отримали вигоду і продавець, і покупець. Але іноді з різних причин виникають непорозуміння, які можуть вирішуватися в арбітражних судах.
Наскільки українські компанії дотримуються міжнародних правил ведення бізнесу?
Отримати будь-яку інформацію щодо того, чи дотримуються вони сталих правил, можна через засоби масової інформації. Якщо підприємство щось порушує при веденні бізнесу, то ми бачимо це на рівні арбітражних питань чи інших суперечок, що виникають в правому полі тієї країни, в якій наші українці ведуть свої справи.
Звісно ж, можна порівняти деякі цифри щодо довіри іноземного капіталу до ведення бізнесу в Україні.
Зробивши певний аналіз ситуації в Україні, наша організація запитала іноземний бізнес, чому він не інвестує, і з’ясувалося, що перше, на що скаржаться іноземні інвестори, — це фінансові установи та низький рівень ведення бізнесу в Україні , низький рівень бізнес-культури, певні порушення понять ділової мови та принципів ведення бізнесу.
Втім, попри все, в українському бізнесі ми бачимо тенденцію до зростання, наприклад, в IT-сфері, де українські ІТ-фахівці продають послуги безпосередньо через мережу Інтернет.
Якщо ми говоримо про європейський вектор, то ми маємо розуміти, що це певна культура бізнесу, який сплачує податки, забезпечує легальні робочі місця. У Польщі податки не нижче, ніж у нас. У Бельгії найвищі податки в Євросоюзі — понад 50 % ти повинен віддати з особистих доходів на податки. Чи можуть у них існувати підприємства, де люди працюють неоформлені? Ні. А в Україні можуть, та ще й заробітну плату в конверті отримувати.
Чи може бізнес за кордоном не сплатити податки? Він тоді себе знищить. А в Україні може.
Для того, щоб користуватися ресурсами навіть тієї ж біржі інвестиційних проектів ICC Ukraine, треба мати фінансову грамотність.
До речі, якщо піднімати питання, яким чином можна розвивати цю культуру ведення бізнесу, то саме для цього і відбуваються бізнес-місії і зустрічі з представниками іноземного бізнесу, щоб обмінюватися досвідом, яким чином ми ведемо бізнес, а яким — вони.
На початку 90-х і в 2000 роках в Україні були дуже популярні такі зустрічі. До нас приїжджали іноземні компанії, і така практика була у Торгово-промислової палати та Міжнародної торгової палати та ін. Проводяться зустрічі певних верств підприємців, щоб створити нетворкинг, де вони обмінюються культурою ведення бізнесу.
Україні потрібні кваліфіковані кадри, які вміють працювати і видавати результат.
Які три ініціативи, на Вашу думку, потрібно впровадити в Україні найближчим часом для розвитку міжнародної торгівлі і бізнесу в цілому?
Перше, що треба в Україні розвивати, — це біржові майданчики.
Легалізувати на законодавчому рівні біржі криптовалюти. Тому що країни, які це вже зробили, отримують зростання міжнародної торгівлі, криптовалюта і цифрові гроші вже використовуються у всьому світі, Україна повинна стати одним з гравців, щоб ми могли потрапити в світові тенденції, оскільки технології блокчейна прискорюють і підтримують торгівлю. В Україні такої біржі криптовалюти ще немає, так що іноземець не може на території України здійснити придбання товару за криптовалюту. Неможливо в Україні розрахувати податок на біткоїни, оскільки незрозуміла вартість товару в перерахунку на гривню. Тому насамперед потрібно зробити біржу криптовалюти.
Друге, що я б зробив, — це зменшення з боку держави ризиків для бізнесу. Треба працювати, щоб Україна піднімалася в рейтингу Doing Business щодо захисту прав інвесторів і підприємців. Кроки в цьому плані є, але треба працювати, щоб держава, органи влади не мали можливості впливати на бізнес. Зараз цей вплив є дуже відчутним.
І третє — потрібно розвивати бізнес-освіту. Щоб бізнес піднімав свій рівень освіти і фінансової грамотності, щоб умів користуватися усіма ресурсами і фінансовими інструментами, які існують на ринку, — цінні папери, акредитиви та інше. Це культура ведення бізнесу, і бізнес повинен цьому вчитися. Як момент навчання — це зустрічі з представниками іноземного бізнесу, щоб культура ведення бізнесу проникала до України, і щоб ми більше її використовували.
