Розвиток культурної дипломатії — це один з найбільш дієвих інструментів зовнішньої комунікації, популяризації нашої країни та інтеграції у світовий культурний простір.
Анатолій Соловей — Начальник управління Публічної дипломатії Міністерства Закордонних Справ України.
Культурна політика держави є складовою м’якої сили, а також одним із чинників гармонізації її відносин з навколишнім світом. Культурний потенціал дозволяє країні розширювати можливості її міждержавного діалогу і формувати сприятливе середовище для досягнення бажаних цілей у політичній, економічній, безпековій та інших сферах.
Україна, як актор на світовій політичній арені, не є винятком.
Міністерством закордонних справ України, у 2016 році розпочалося системне інституційне становлення нового виміру діяльності – публічної та культурної дипломатії. Було створено профільний підрозділ — Управління публічної дипломатії (УПД) з відділом культурної дипломатії, який у своїй роботі активно застосовує новаторські підходи і креативні рішення для просування української культури за кордоном, а також залучає до співпраці різні сегменти культурної сфери держави. Зокрема, виступаючи одним із найбільш дієвих інструментів зовнішньої комунікації, культурна дипломатія охоплює мистецтво, науку, туризм, освітні проекти тощо.
Культурна дипломатія фокусується на інтеграції країни у світовий культурний простір.
Світовий досвід свідчить, що активне використання державами інструментарію культурної дипломатії полегшує інтеграцію країни у світовий культурний простір. За потужністю впливу провідні держави розглядають м’яку силу культурної дипломатії на рівні з військово-політичними та економічними засобами. Саме тому активізація діяльності МЗС у сфері культурної дипломатії та іміджевої політики є необхідною.
Система має бути незалежною від політичної кон’юнктури.
Плани Управління мають стратегічний характер. Сьогодні ми значною мірою сфокусовані на системотворчій роботі. Ми розбудовуємо стабільну і безперервно діючу державну систему позитивної презентації України у світі на багато років вперед. Ця система повинна бути максимально незалежною від політичної кон’юнктури, волі та впливів окремих політиків та установ. Такий підхід потребує модернізації усього механізму зовнішніх культурних зав’язків, у тому числі підготовки фахових кадрів, внесення відчутних змін до українського законодавства та вдосконалення процедур формування відповідного бюджету. Одним із ключових передумов успішності цієї роботи є залучення до співпраці сучасних культурних форм та креативних індустрій.
Зміни до Постанови КМУ № 165 від 22.03.2017 суттєво розширили можливості МЗС.
Започаткування роботи нового підрозділу стало потужним поштовхом для модернізації нормативно-правової бази. Зокрема нам вдалося скасувати сумнозвісну 102 постанову Кабінету Міністрів України про порядок витрачання коштів у рамках бюджетної програми, спрямованої на просування позитивного іміджу України за кордоном. Цей державний акт повністю блокував реалізацію сучасних проектів публічної та культурної дипломатії.
Ухвалений новий Порядок використання бюджетних коштів у контексті публічної та культурної дипломатії (Постанова КМУ № 165 від 22.03.2017) суттєво розширив можливості МЗС, закордонних дипустанов та новостворюваного Українського інституту.
Реалізація міжнародних проектів дає можливість популяризувати Україну на світовій арені.
Під час роботи над проектом документу ми проводили консультації з представниками іноземних культурних інституцій, які працюють в Україні, врахували міжнародний досвід роботи зовнішньополітичних відомств іноземних держав у сфері публічної та культурної дипломатії, а також узагальнили власні напрацювання з реалізації масштабних проектів. Закладені у документ такі потужні можливості, як ведення інформаційних кампаній, відрядження за кордон експертів-неурядовців, організація конференцій та круглих столів тощо, суттєво розширили перелік заходів у сфері культурної і публічної дипломатії.
Український інститут — нові можливості для розвитку культурної дипломатії нашої країни.
Зараз у сфері інституційної розбудови нашим флагманським проектом є створення Українського інституту, на який і покладатиметься таке відповідальне завдання, як усебічна презентація сучасної України за кордоном. На початку 2017 року Міністр закордонних справ Павло Клімкін презентував цей проект та дав старт публічному обговоренню. На наше переконання відкритий діалог з громадськістю може стати запорукою суспільної довіри до цього проекту МЗС та зацікавленості представників культурної сфери країни у співпраці.
Діаспори відіграють важливу роль у діяльності Інституту.
Закордонні українці це потенційні партнери у цьому процесі, вони є важливим джерелом знань і корисних контактів для роботи Інституту. На нинішньому етапі майже завершено роботу з причетними державними установами над організаційними питаннями. Попереду — оголошення конкурсу на заміщення посади директора новоствореної структури та створення мережі закордонних філій Інституту. Плануємо, що на першому етапі ця установа діятиме у складі центрального офісу у Києві та 4–5 закордонних відділень: Париж, Берлін, Рим, Варшава та Нью-Йорк.
Зміцнення позицій України за кордоном — це головне завдання, яке ставить перед собою УПД.
Можу запевнити, що українська публічна та культурна дипломатія докладає максимальних зусиль для активної інтеграції України у світовий контекст і сприяє зміцненню позицій нашої держави за кордоном. Про що свідчать наші здобутки 2017 року. Популяризація української сучасної і традиційної культури, зміцнення духовно-культурних зв’язків із закордонним українством, спортивне співробітництво, надання освітніх послуг, креативна економіка, збільшення туристичної привабливості — усі ці складові повинні розширювати розуміння України та її присутність у різних куточках світу.
За звітний період МЗС разом із українськими закордонними дипломатичними установами було проведено сотні культурно-іміджевих заходів, у тому числі Україна долучилася до низки знакових міжнародних проектів. Найбільш помітними заходами, які охопили чисельну закордонну цільову аудиторію і мали значний іміджевий ефект, стали:
- Щорічний Open Air МЗС.
- Участь України у міжнародних книжкових ярмарках: Франкфуртський книжковий ярмарок, Белградський книжковий ярмарок.
- Участь України на ярмарку сучасного мистецтва SWAB Barcelona, (організація виступів Луганського симфонічного оркестру під керівництвом австрійського диригента Курта Шмідта у Відні, Лінці та Зальцбургу).
- Участь України на міжнародних кінофестивалях: Канський кінофестиваль, Toronto International Film Festival (TIFF), міжнародний фестиваль документального кіно в Лейпцигу.
- Репрезентація українського сучасного мистецтва у рамках міжнародного фестивалю Week End à L’Est. Édition Kyiv, присвяченого місту Києву та українській культурі.
- Виставка сучасного українського живопису у штаб-квартирі ООН.
- Здійснення перекладу, друк та розповсюдження матеріалів на історичну, політичну, культурну тематику.
- Розпочато реалізацію масштабного українсько-німецького проекту «Рік української мови у Німеччині та німецької мови в Україні».
- Організовано серію конференцій, форумів і круглих столів, присвячених таким пріоритетним напрямкам роботи МЗС, як: протидія російської агресії проти України та деокупація Криму і Донбасу, підвищення інвестиційної привабливості України, популяризація наукового, освітнього та туристичного потенціалу.
