Для реєстрації на авіарейс більше не потрібно стояти в черзі. Це можна зробити самостійно, обрати собі зручне місце та роздрукувати посадковий талон завдяки встановленим стійкам селф-чекіна, які нещодавно з’явились в аеропорту «Бориспіль». Як змінюється головний аеропорт країни, про запровадження новітніх технологій, покращення сервісу обслуговування пасажирів ми говоримо з генеральним директором аеропорту «Бориспіль» Павлом Рябікіним.
«НАРАЗІ МИ МАЄМО АМБІТНІ ПЛАНИ, ЗОКРЕМА В НАЙБЛИЖЧІ 4 РОКИ ПЛАНУЄМО ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРОГРАМУ НА СУМУ БЛИЗЬКО 10 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ».
Передноворічний період — це час, коли говорять про те, як минув рік. Що можете назвати своєю перемогою за неповний рік роботи на посаді?
— Мені здається, найкраще говорять справи. Якщо наші користувачі–пасажири відчують зміни, то це й будуть мої маленькі перемоги. Ми багато працюємо над тим, щоб запроваджувати новітні технології, покращувати якість сервісів. Наразі ми плідно працюємо над стратегічним планом розвитку підприємства, презентувати який плануємо найближчим часом.
Але підтвердити дані амбітні плани можна буде лише реалізацією проектів. Зокрема, ми добудуємо нові автобусні виходи на посадку, розширимо зону видачі багажу та зону для трансферних пасажирів. Це ті інфраструктурні зміни, які пасажири зможуть побачити вже найближчим часом.
Який план-максимум ставите для себе на 2018-й?
— Як продовження попередньої відповіді: у 2018 ми плануємо завершити ті інфраструктурні зміни, які розпочали. Серед тих об’єктів, які ще не названо, — це паркінг. У наступному році хочемо ввести в експлуатацію 1000 машиномісць, що складає половину від його запроектованої потужності.
Крім того, у 2018 році маємо надважливе завдання — розглянути та затвердити стратегічний план розвитку аеропорту «Бориспіль», оскільки подальший розвиток підприємства повинен відбуватися планово та в прив’язці до росту пасажиропотоку.
Державне підприємство, яке Ви очолюєте, показує динамічний розвиток. Росте пасажиропотік, збільшуються надходження у держбюджет. Як це вдається робити у воюючій країні?
— Передусім суттєвий приріст іде за рахунок трансферного пасажира, якого нам забезпечує базовий перевізник — авіакомпанія МАУ. Ми зі свого боку намагаємося підлаштувати під потреби авіакомпаній нашу інфраструктуру. Приріст трансферного пасажира в цьому році поставив перед нами вимогу реконструкції нового терміналу.
Якщо говоримо про структуру фінансових надходжень, то перший обсяг платежів ми закономірно отримуємо від базового перевізника, другий — від групи Lufthansa, а третій — від магазинів duty free. Всі інші компанії платять менше, ніж магазини duty free, у структурі доходів аеропорту.
Насправді ці речі взаємопов’язані та потребують постійних інвестицій: ми нарощуємо трансферну зону та розширимо зону очікування в галереї вильоту. Там з’являться додаткові площі для розміщення магазинів duty free.
Які переваги має аеропорт «Бориспіль» порівняно з конкурентами в сусідніх країнах? Чому пасажири, які прямують з Азії до Європи, мають обирати як трансфер саме Україну?
— Насправді конкурентна перевага для пасажира, який обирає через яку країну полетіти транзитом, лежить не в площині вибору аеропорту. Це значно складніше запитання: час пересадки, сервіси авіакомпанії, час прильоту до країни прибуття тощо. Водночас ми із базовою авіакомпанією працюємо над цим спільним продуктом, який має підвищити нашу конкурентоздатність у порівнянні з іншими аеропортами-хабами. Для прикладу, великий відсоток наших трансферних пасажирів — це китайці, які летять через Київ в Європу або в Америку. Тому для прийому китайських пасажирів аеропортом був найнятий спеціальний працівник-китаєць. Така людина виявилася дійсно дуже корисною. Він виконує для них роль, так би мовити, провідника, оскільки зробити переклад усіх вказівників китайською мовою неможливо, а велика кількість китайців не володіє англійською писемною мовою.
Я вже відзначав, що кількість трансферних пасажирів, яких обслуговує аеропорт «Бориспіль», зростає, тому в зв’язку з необхідністю ми будемо шукати нові й нові варіанти для поліпшення сервісів.
68% всього пасажиропотоку в країні йде через МА «Бориспіль». Це означає, що більшість українців відкривають світ через вас, а іноземці пізнають Україну спершу в аеропорту. Які додаткові сервіси плануєте запустити, щоб пасажирам було комфортніше?
— Зовсім нещодавно ми встановили стійки селф-чекіна. Це світовий досвід, який тепер доступний також пасажирам нашого аеропорту. Для реєстрації на рейс більше не потрібно стояти в черзі — це можна зробити самостійно, обрати собі зручне місце та роздрукувати посадковий талон. Наступним кроком є автоматизовані стійки здачі багажу й упровадження можливості роздрукувати вдома не тільки посадковий талон, але й багажний бейдж з подальшою здачею його вже в автоматичному режимі після прибуття в аеропорт.
Крім того, ми готуємося, що біометричні паспорти, які прийшли на зміну звичайним, диктують свої умови часу та сервісу. Зокрема, в аеропорту Бен-Гуріон, в Ізраїлі, для громадян є автомати для біометрики, які роздруковують талони. Якщо тобі роздрукували талон без проблем, то ти повз прикордонника підходиш до турнікету, прикладаєш цей талон, код оновлюється, ти проходиш кордон. Якщо ні — то необхідно особисто проходити формальності з прикордонниками. Звісно, це більше питання готовності наших прикордонних служб, але ми також маємо бути готовими до запровадження найкращого досвіду, адже клієнт у нас з ними один — пасажир.
За рахунок чого відбувся такий ріст пасажиропотоку в цьому році? Це завдяки безвізовому режиму з ЄС чи є інші причини?
— Ми планована галузь. Скоріше безвіз впливає на рівень завантаженості раніше запланованого вильоту літака. Тобто, якщо в них є коефіцієнт завантаження, скажімо 75%, то він може збільшитися до 80%. Але для більш точних даних треба брати вже статистику авіакомпаній і дивитися темпи приросту до 11 червня й після.
Насправді ж причина росту пасажиропотоку — вдало обрана хабова модель, яка може демонструвати результати лише у взаємовигідній співпраці з базовим перевізником аеропорту «Бориспіль». Зокрема, у поточному році ми плануємо перевезти трохи більше, ніж 10 мільйонів пасажирів. З-поміж них близько 3 мільйонів — транзитні, що складає 30% у структурі нашого пасажиропотоку. Тобто ріст відбувається за рахунок людей, які використовують «Бориспіль» не як місце вильоту чи прильоту, а як місце пересадки при зміні маршрутів. Це відбувається завдяки тому, що базовий перевізник свою маркетингову політику вибудовує так, що карта розльотів базується на зручних для пасажирів стиковках у «Борисполі».
Водночас, якщо ми говоримо про приріст у структурі прямих пасажирів (пасажири, які летять з України та до України), то він є дуже незначним.
Як українці можуть ефективніше користуватися умовами «безвізу» саме в авіаперевезеннях?
— Безумовно, безвіз відкрив авіапасажирам нові можливості. Більшість авіакомпаній регулярно проводять різноманітні акції, знижки, пропонують спеціальні умови. Як правило, основною умовою для можливості купівлі авіаквитка за нижчою ціною є завчасне планування подорожі або переліт у конкретні дати. Саме із введенням безвізу така гнучкість стала доступною для наших громадян, які можуть планувати подорож на будь-який проміжок часу безвідносно до наявності візи.
Тож моя основна порада для авіамандрівників теж полягає в тому, щоб планувати подорожі завчасно, не змінювати дати та за можливості обирати тариф тільки із ручною поклажею. Такі тарифи пропонують зараз як класичні авіаперевізники, так і т.зв. лоукостери. Ці фактори дозволять пасажирам придбати найбільш вигідний авіаквиток.
Ви входите в першу десятку платників податків країни. Чи вистачає коштів на розвиток підприємства?
— Наведу вам декілька цифр: за дев’ять місяців поточного року чистий прибуток аеропорту збільшився до 1,63 млрд. грн, а виплати до бюджету зросли до 1,44 млрд. грн. Порівняймо, 2014 рік «Бориспіль» закінчив зі збитком 44 млн. грн, 2015 рік — з прибутком 467 млн. грн, а в 2016-му покращив показники до більш, ніж 1,2 млрд. грн. Відповідно змінювалася й динаміка відрахувань до держбюджету, про які ви згадали у своєму запитанні: 2014 р. — 183 млн. грн; 2015 р. — 265 млн. грн; 2016 р. — 924 млн. грн.
Наразі маємо амбітні плани. Зокрема, у найближчі 4 роки плануємо інвестиційну програму на суму близько 10 мільярдів гривень і, звичайно, зменшення обсягу відрахувань принаймні в частині сплати дивідендів.
Яку мету ставили перед собою, коли брали участь у конкурсі на посаду гендиректора МА «Бориспіль»? Все заплановане вдається?
— Коли я вирішив брати участь у конкурсі, то чітко усвідомлював, що маю насамперед зберегти досягнуте. Моя мета — покращити діяльність підприємства, але ні в якому разі не ламати. Це не той випадок, коли підприємство в стані кризи, і його треба розібрати по цеглинці й зібрати заново.
Все заплановане нами поступово реалізується. Перш за все завдяки злагодженій роботи команди. Тому моя відповідь — так.
Як ви змінилися за цей рік? Не думали повернутися в політику?
— Коли я вирішив брати участь у конкурсі на посаду генерального директора аеропорту, мав бажання дистанціюватися від політики, до якої раніше дійсно мав відношення. Я очікував, що на цій посаді політики буде менше. Але як показав кейс із одним відомим ірландським перевізником — її тут достатньо. Та в своїй діяльності я керуюсь виключно економічними факторами. І на цьому хочу акцентувати увагу. Я не планую найближчим часом повертатися до політики й хочу, щоб у моїй роботі її було якомога менше.
Яким буде аеропорт «Бориспіль» у 2020-му? Яким мрієте його бачити за 10 років?
— Мені більше подобається, коли ми говоримо про аеропорт, який перевозитиме 20 мільйонів пасажирів або 50 мільйонів пасажирів. «Бориспіль», при такому пасажирообороті, я хочу бачити сервіс-орієнтованим, високотехнологічним підприємством. І це саме ті вектори, які ми закладаємо до стратегічного плану розвитку аеропорту.
